Чи буду я вважатися матір'ю-одиначкою?

Добровільна відмова від батьківських прав законодавством України не дозволена. Батька можна позбавити батьківських прав лише в судовому порядку.
Також, особа, яка записана батьком дитини може оспорити своє батьківство, подавши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У випадку доведення відсутності кровного споріднення між ним, і дитиною суд приймає рішення про виключення відомостей про таку особу як батька дитини із актового запису про народження.
У Вашому випадку просто відмова батька від батьківських прав, при відсутності судового рішення про їх позбавлення, не дозволить Вам отримати статус матері-одиначки.
Поняття «матері-одиначки» визначається законодавством по-різному, і застосовується в залежності від того, на які відносини воно поширюється.
Згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» призначається такий вид допомоги сім'ям з дітьми, як допомога на дітей одиноким матерям.
Так, право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають в шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо в свідоцтві про народження дитини (рішення про всиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) чи запис про батька (матір) проведено у встановленому порядку державним органом реєстрації актом цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.
Допомога на дітей одиноким матерям, які мають дітей до 18 років (якщо діти вчаться на денній формі навчання у вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації чи профтехучилищах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до виповнення їм 23 років), призначається в розмірі, який дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст. 184 КЗпП України забороняється відмовляти одиноким матерям (у випадку наявності у неї дитини віком до 14 років чи дитини-інваліда) в прийнятті на работу чи зменшувати їм заробітну плату.
Звільнення одиноких матерів при наявності у них дітей віком до 14 років чи дитини-інваліда по ініціативі власника чи уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємтва, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування таких жінок здійснюється також у випадку їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування вони зберігають середню заробітну плату, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
Згідно ст. 19 Закону України «Про відпустки» одинокій матері надається шорічна додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без врахування святкових і неробочих днів.
В трудовому законодавстві термін «одинока матір» означає жінку, яка не перебуває в шлюбі і в свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини чи запис зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.
За цим визначенням для визнання «іншої жінки» одинокою треба 2 умови: вона і виховує дитину, і сама її утримує. Якщо, Ви самостійно виховуєте і утримуєте дитину, то можете вважатися одинокою матір'ю і отримувати пільги за трудовим законодавством.
Ст. 45 Житлового кодексу передбачає, що одиноким матерям, які потребують покращення житлових умов, житлові приміщення надаються в першу чергу.