признания права собственности

Умер мой отец в 2014. Я и брат отказались у от наследства в пользу мамы. Отец построил дом но не зарегистртровал право собственности на дом. Из документов есть Акт о выделении земли под застройку в 1974 году, заверен нотариусом как положено. + дом построен отцом с мамой в 1986 году и имеется акт введения в эксплуатацию в 1988 году (но на нем нет печати, и у нас их почему-то три штуки, все подписаны комиссией), бти выдало техпаспорт на готовый дом, в тех паспорте отсутствует печать регистрации собственника. с тех лет дом эксплуатируется семьей, оплачиваются все лицевые счета за воду, газ, свет и тд. Обратилась мама в суд для признания права собственности и соответственно дальнейшей регистрации в Укрдержреестре. Судья пытается признать за мамой права застройщика. Правомерны ли наши требования, можем ли мы имея вышеперечисленные документы просить о признании права собственности за мамой? На какие законные или подзаконные документы сослаться??? Пожалуйста помогите!!!!

Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у пункті 3.1 зазначено, що окрім загального кола обставин, які встановлюються судом при вирішенні всіх спорів про право на спадкування, при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове нерухоме майно судам необхідно з'ясовувати:

1) правовий режим земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно (будинок, споруда);

2) чи отримано спадкодавцем дозволи на спорудження будинку, чи затверджено проект на спорудження будинку;

3) коли спадкодавцем було завершено спорудження будинку;

4) чи дотримано при будівництві проекту на спорудження будинку, вимог державних протипожежних, санітарних норм;

5) чи посвідчено право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку на час виникнення права власності.

Встановлення судом часу завершення спорудження будинку визначає законодавство, відповідно до якого встановлюється правовий режим нерухомого майна та документи, якими посвідчується право власності на це майно.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15), якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15) права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0001303-66), затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56 (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0031-96), Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0157-02), затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1540-06?test=kkMMfBEvM6xU9GSgZiEVEI8EHI40ss80msh8Ie6), Законом України «Про власність» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/697-12), Законом України від 7 грудня 1990 року № 533-XII «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/533-12?test=kqnMfw.ACKOi9GSQZiEVEI8EHI40ss80msh8Ie6), Законом України від 25 грудня 1974 року «Про державний нотаріат» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3377-08?test=GqsMfB7.apXV9GSEZiEVEI8EHI40ss80msh8Ie6), постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/105-85-%D0%BF), Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0001303-66), Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v45_5323-75), затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.