Реформа конституційного правосуддя: результатів поки немає

П'ятниця, Лютий 2, 2018 - 13:00

Юлія Кириченко та Богдан Бондаренко, експерти Центру політико-правових реформ, проаналізували процес реформи конституційного правосуддя для Blogactiv.

В червні 2016 року в Україні відбулася конституційна реформа щодо правосуддя, частиною якої було реформування статусу Конституційного Суду України з метою забезпечення його незалежності. Політично мотивовані рішення Конституційного Суду за часів режиму Януковича, насамперед, неконституційна зміна Конституції у вересні 2010 року, яскраво підсвітили проблему залежності конституційного судочинства в Україні. На цю проблему звертала увагу і міжнародна спільнота, адже однією зі сфер співробітництва між Україною та Європейським Союзом є утвердження верховенства права та підвищення ефективності, гарантування незалежності судової влади.

Ключовими конституційними новелами щодо статусу Конституційного Суду стали:

·       нові повноваження Конституційного Суду (нарешті з’явився інститут нормативної конституційної скарги, чим було розширено доступ фізичних та юридичних осіб до КСУ; розгляд конституційності питань, які виносяться на всеукраїнський референдум за народною ініціативою; виключено повноваження щодо тлумачення законів);

·         нові вимоги до суддів Конституційного Суду: високі моральні якості та визнаний рівень компетентності правника;

·         конституційне закріплення відбору суддів КСУ на конкурсних засадах (суб’єкти призначення суддів КСУ залишилися незмінними: по 6 суддів КСУ призначає Парламент, Президент, З’їзд суддів)

·       зміна підстав та суб’єктів звільнення суддів Конституційного Суду (сьогодні звільнення здійснюється самим Конституційним Судом, якщо до цього це робили суб’єкти призначення суддів – Парламент, Президент, З’їзд суддів. При цьому спостерігалися немотивовані політичні звільнення).

Джерело

Поширити