ПРОГРАМА «НОВЕ ПРАВОСУДДЯ» ХЕРСОН

П'ятниця, Березень 16, 2018 - 10:30

Судова реформа йде…З чого складається судова реформа?

У Херсоні відбулося обговорення судової реформи

16 березня в Херсонському кризовому медіа-центрі відбулося відкрите громадське обговорення щодо перебігу судової реформи в нашій області.

Метою заходу було підвищення обізнаності громадськості щодо стану та ходу судової реформи на місцевому та національному рівнях. В обговоренні взяли участь херсонські судді, громадські активісти, журналісти. Вони дізналися, в чому полягає судова реформа та висловили свою точку зору.

Під час обговорення керівник Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень Олександр Мошнягул презентував результати всеукраїнського дослідження, яке ідентифікувало проблемні питання ходу судової реформи та як її розуміють регіональні журналісти, лідери громадської думки та суспільство в цілому.

Так, згідно з результатами дослідження, яке було здійснено КВУ у листопаді – грудні 2017 року, рівень довіри до судів є одним з найнижчих серед усіх державних і суспільних інституцій. Про свою недовіру до судів (судової системи в цілому) повідомили 80,9% респондентів, а про довіру – 9,3%. Місцевим судам не довіряють 77,4% опитаних, довіряють – 11,9%, Верховному Суду України не довіряють 72,0% громадян, довіряють – 13,1%, Конституційному Суду не довіряють 66,8% громадян, довіряють – 14,9%.

Проте серед громадян, які мають нещодавній досвід спілкування з судами переважає довіра до судової системи: баланс довіри до судової системи в цілому є позитивним, тобто число опитаних, які довіряють судам (47,0%) було вищим, ніж число тих, хто судовій системі не довіряє (41,4%). Ще більшим є рівень довіри громадян, які контактували з судами до місцевих судів: довіру місцевим судам висловили більшість опитаних – 51,5%, недовіру – 37,5%.

За результатами звітів фокус-груп, активні члени громадськості найбільш обізнані, та вважають найважливішою темою прозорості судової системи. Також лідери громадської думки вважають однією з найбільших проблем судової влади – корупцію. Проте громадськість погано проінформована щодо ходу судової реформи.

Виконавчий директор Херсонської обласної організації Комітету виборців України Галина Бахматова в свою чергу розповіла учасникам обговорення про чотири головних теми судової реформи – прозорість, запобігання корупції, фінансове забезпечення суду, контроль над суддями.

До першого блоку (прозорість) входить «Електронний суд» - он-лайн сплата судового збору, отримання інформації про етапи проходження справи в суді, можливість одержання від суду повідомлень і копій рішень електронною поштою, смс-інформування, доступ до текстів судових рішень через єдиний державний реєстр судових рішень, он-лайн трансляція окремих судових засідань і проведення відео конференцій між судами, а також із слідчими ізоляторами, Е-декларування і відповідальність за недостовіні данні -  справедливість і відновлення довіри до суддів (Штрафи і позбавлення права обіймати певні посади), а також Моніторинг способу життя суддів - рівність для всіх громадян (Подання недостовірних відомостей у декларації карається в залежності від розбіжності між реальними та задекларованими статками. У такому випадку, відповідний орган починає розслідувати кримінальне провадження щодо незаконного збагачення).

Що стосується запобігання корупції, згідно з конституційними змінами, всі діючі судді мають пройти кваліфікаційне оцінювання – перевірку компетентності, доброчесності і дотримання етичних стандартів. Непроходження оцінювання є підставою для звільнення судді. Зважаючи на велику кількість суддів, цей процес затягнеться на декілька років. У процедурі оцінювання суддів і кандидатів на посаду судді також братиме участь Громадська рада доброчесності.

В зв’язку з реформою запроваджені  відкриті конкурси на зайняття посади суддів апеляційних, вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду з допуском до них осіб, що не мають суддівського стажу. На посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.

До третього блоку (фінансове забезпечення) входить Належне фінансування судів - гарантія незалежного та ефективного розв’язання судових спорів (система фінансування судів, фінансове забезпечення судового процесу система контролю за виділеними коштами. Загалом на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними та вищими спеціалізованими судами передбачено 6,6 млрд грн.), Підвищення заробітних плат суддів - запорука неупередженого розгляду спорів (станом на 2016 р. за даними Вищої кваліфікаційної комісії суддів України загальна кількість суддів у місцевих судах становить 6291 осіб. Після підвищення їх зарплата складе близько 45 тис. грн. Тобто, на це потрібно 283 млн. грн., що складає 6 грн. в місяць з розрахунку на одного українця).

Контроль над суддями забезпечуватиме вища рада правосуддя і Вища кваліфікаційна комісія - професійний контроль (забезпечує незалежність судової гілки влади від зовнішніх впливів, відповідає за формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, слідкує за дотриманням професійної етики в діяльності суддів і прокурорів), Громадська рада доброчесності (сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання), Дисциплінарна відповідальність як інструмент утримання високого професійного і етичного рівня судівського корпусу (як наслідок, незалежне професійне розрішення спорів, дотримання міжнародних стандартів прав людини).

Суддя Господарського суду Херсонської області Кирило Соловйов зазначив, що на сьогоднішній день суддям майже неможливо щось приховати від громадськості.

 «Кожен з нас, підписує декларацію тим електронним ключем, яким він підписує рішення, відправляючи їх в реєстр судових рішень, про те, що дані, які він надав, є правдиві, повні та достовірні. Тобто рівень життя судді не може не відповідати тим цифрам, які там є , так же, як в його повсякденному житті не може з’явитися майно, якого не має в декларації. Це дуже легко перевірити, більшість суддів вже подала декларацію за минулий рік. Крім цієї декларації, кожен з нас подає ще дві декларації, які також є в вільному доступі на сайті кваліфікаційної комісії суддів. Це декларація доброчесності та декларація родинних зав’язків, де суддя повинен вказати всіх своїх родичів, хто працює в суддівській системі, в правоохоронних органах, в тих органах, які здійснюють контроль над суддівською спільнотою, а також в професіях, пов’язаних з юридичною діяльністю», - прокоментував суддя. 

Суддя Новотроїцького районного суду Анатолій Данько розповів про ті елементи електронного суду, які вже працюють.

«Є офіційний веб-портал «Судова влада України». Там у кожного судді є своя сторінка, де щоденно публікуються всі новини судової практики, розклад засідань. Ви можете там знайти будь-яке засідання. При подачі позовної заяви у вас беруть заяву про смс-повідомлення і вам приходять сповіщення на телефон, це також спрощує процес. Також рішення суду заноситься до єдиного державного реєстру судових рішень», - зазначив суддя.

Також, за його словами, дуже зручним інструментом є відео конференції. Зараз людині з району не обов’язково їхати в херсонській апеляційний суд або в інший суд в межах України.

Суддів запитали, як вони ставляться до практики досудового рішення спорів. На що помічниця судді Херсонського обласного адміністративного суду Катерина Попова відповіла, що зараз Верховною Радою прийняті процесуальні кодекси в новій редакції, де це якраз передбачено.

«Я можу говорити про кодекс адміністративного судочинства, так як працюю в адміністративному суді. Там дійсно прописана медіація, досудове вирішення спорів з суддею. Це має вже почати працювати. Ми проводили нещодавно круглий стіл, куди запрошували представників органів державної влади, так як вони у нас постійно є або відповідачами, або позивачами. Говорили про цей новий кодекс. Правила зовсім нові, але вони є позитивними», - розповіла помічниця судді.

Один з учасників дискусії висловив ідею, що непогано було б обирати суддю так, як, наприклад, обирають депутатів. Але судді вважають, що це не було б ефективно. Адже роботою судді  завжди одна сторона буде задоволена, інша – ні. Людям складно оцінювати професійну діяльність суддів, це можуть зробити лише такі професіонали як Рада правосуддя, вища кваліфікаційна комісія.  

Голова Причорноморського центру Олександр Мошнягул вважає, що багато в чому недовіра до суду пов’язана з історичними традиціями і правовою культурою:

«Люди середнього та старшого віку, які виховувалися з радянських часів, виховувались, знали, що суд асоціюється з законом. А закони у нас були погані, безжальні. Думаю, цей психологічний момент сьогодні дуже сильно впливає. І поки ця ментальність не зміниться, вважаю, що покращення ставлення до суду не буде».

Голова ХОО КВУ Дементій Бєлий вважає, що негативне ставлення до судової системи пов’язано також з тим, що люди чекають «негайної справедливості»:

«Коли комусь призначають домашній арешт, громадяни обурюються, адже вони вже читали в ЗМІ, що це злочинець й чекають, щоб його ледве не розстріляли. А суддя приймає рішення «домашній арешт». Громадяни чекають негайної справедливості».

Відомо одне: реформування судової влади – справа точно не негайна. Скоріш за все, доведеться чекати не один рік. Але воно того вартує.

Громадське обговорення проводиться в рамках проекту «ПІДВИЩЕННЯ ОБІЗНАНОСТІ ГРОМАДСЬКОСТІ ЩОДО СТАНУ ТА ХОДУ СУДОВОЇ РЕФОРМИ НА МІСЦЕВОМУ ТА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНЯХ», що виконує ВГО «Комітет виборців України», в рамках Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Нове правосуддя»,  за підтримки американського народу.  Погляди авторів, викладені на громадському обговорені, не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або уряду Сполучених Штатів Америки.