FAQ - ТИПОВІ ПИТАННЯ І ВІДПОВІДІ

До якого саме адміністративного суду в конкретному випадку можна звернутися за захистом? 

Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача. Слід зазначити, що адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача. Разом з тим оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача. Існують також певні особливості щодо оскарження розпоряджень і указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів міністерства тощо. Однак, зазначеним особливостям розгляду таких справ приділяти уваги ми не будемо.

Хто має право звернутися до адміністративного суду? 

Кожному гарантується право на звернення за захистом його прав, свобод та інтересів до незалежного і неупередженого суду. При цьому кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції. Слід зазначити, що таким самим правом на судовий захист як і громадяни та юридичні особи України (підприємства, установи, організації) користуються іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи. 

Які особи та в якості кого можуть брати участь у справі в адміністративному суді?

При розгляді справ адміністративними судами участь в них беруть сторони (позивач і відповідач), треті особи, а також представники сторін та третіх осіб. Позивачами в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації, суб’єкти владних повноважень. Фактично позивачем є особа, яке звертається до суду із позовною заявою Відповідачем в адміністративній справі являється як правило суб’єкт владних повноважень (орган державної влади чи місцевого самоврядування, їх службова чи посадова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень). Наприклад, органи Пенсійного фонду України наділені владним повноваженням здійснювати призначення, нарахування (перерахування) пенсій громадян. Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об’єднання, юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, якщо такі встановлені законом. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред’явивши позов до однієї чи обох сторін. Вони мають усі процесуальні права і обов’язки позивача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, розгляд адміністративної справи починається спочатку. Треті ж особи без самостійних вимог можуть вступати і брати участь у справах на стороні позивача або відповідача. Їх участь у справі можлива, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов’язки. Вступити у справу вони можуть у будь-який час до закінчення судового розгляду. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не має наслідком розгляд справи спочатку. Треті особи можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Особа може брати участь у суді по справі особисто або через свого представника. Представником є особа, якій надано повноваження представляти інтереси довірителя у суді. Представником у суді може бути фізична особа, яка досягла повноліття і не визнана судом недієздатною, а також в окремих випадках особа до досягнення нею повноліття у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вона відповідно до законодавства може самостійно брати участь (наприклад, неповнолітня особа як позивач подає позов до суду на відповідача – учбовий заклад, який відмовив неповнолітньому в прийнятті на навчання). Права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли повноліття, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники — батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Навіть при досягненні повноліття права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб, а також непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати в суді їхні законні представники — батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Як законні представники діють також органи та інші особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи. Повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони представляють. Довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріально або посадовою особою підприємства, установи, організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні, чи за рішенням суду або за місцем його проживання (перебування). Свідком в адміністративній справі може бути кожна особа, якій відомі обставини, що належить з’ясувати у справі для підтвердження позивачем свої вимог чи заперечення вимог позивача відповідачем. Крім того, фізична особа має право відмовитися давати показання щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім’ї або близький родич цих осіб). До участі у справі в суді можуть бути залучені експерт та спеціаліст. 

Чи існують строки звернення до адміністративного суду і, якщо існують, то які саме? 

 Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства (КАС) України. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 

Хто і що повинен доказувати в адміністративному суді, беручи участь у справі, що в ньому розглядається? 

Звертаючись до суду сторони повинні подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. В адміністративному судочинстві існує виняток. Зокрема, існує презумпція винуватості органів влади чи місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних повноважень. Вона полягає у тому, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Тобто, в таких справах відповідач (орган державної влади чи місцевого самоврядування, їх службова чи посадова особа) є винним, доки не доведе протилежного. Дані про ті чи інші обставини справи встановлюються на підставі: пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи. Обов‘язок щодо доказування не є безмежним. Зокрема, існують обставини, які не підлягають доказуванню. Це: 1) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; 2) обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати; 3) обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання; 4) вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Звертаючись до суду, особа до свого позову в якості додатків надає докази або їх копії. В разі надання копій доказів, у подальшому суду все ж буде необхідно надати для огляду їх оригінали. Якщо особи, які беруть участь у справі, вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, вони вправі просити суд забезпечити ці докази, подавши відповідну заяву. Таку заяву також може подати суду заінтересована особа до відкриття провадження у справі. Суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження. У заяві про забезпечення доказів повинно бути зазначено: 1) докази, які необхідно забезпечити; 2) обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; 3) обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити. 

Які правила виклику особи до адміністративного суду? 

Виклик осіб у суд здійснюється судовими повістками про виклик. Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду. Якщо зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача, третіх осіб, свідків невідоме, суд може здійснити їх виклик через засоби масової інформації за останнім відомим місцем їхнього проживання (перебування) на території України. Такий виклик публікується у друкованому засобі масової інформації не пізніше ніж за сім днів до дати призначеного судового розгляду справи. Щороку у встановленому Кабміном порядку визначається друкований ЗМІ, в якому розміщуються такі оголошення.

В яких випадках до суду подається адміністративний позов? 

Особа має право подати до адміністративного суду адміністративний позов, якщо вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Крім того, суб’єкт владних повноважень (орган державної влади чи місцевого самоврядування, службова чи посадова особа, наділені законом певними владними повноваженнями) мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом. 

Як правильно написати та подати адміністративний позов до суду? 

Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Письмова позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позовної заяви, наданого судом. У позовній заяві має бути зазначено: найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; у разі необхідності – клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; – перелік документів та інших матеріалів, що додаються. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. Адміністративний позов може містити вимоги про: – скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; – зобов’язання відповідача - суб’єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; – зобов’язання відповідача - суб’єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; – стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; – виконання зупиненої чи не вчиненої дії; – встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень. Якщо ви неправильно оформили документи чи допустили інші помилки при поданні позову, вам може надійти із суду ухвала про залишення поданої позовної заяви (адміністративного позову) без руху. В такій ухвалі суд обов’язково зверне увагу на недоліки і надасть вам час для їх усунення. Отримавши таку ухвалу, необхідно усунути зазначені в ній недоліки та подати суду заяву про усунення недоліків, до якої додати документи чи інші докази, яких не вистачає, або адміністративний позов у новій редакції (з усунутими в ньому недоліками). 

Який порядок та строки розгляду справи в адміністративному суді? 

Розгляд справ у адміністративному суді здійснюється у порядку позовного провадження, адже процес розпочинається з поданням особою позовної заяви та полягає в розгляді судом заявлених у відповідній заяві вимог. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності. Після цього суддя, встановивши, що не має підстав для залишення позову без руху та підстав для його повернення, відкриває провадження у справі. Питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом трьох днів з дня надходження позовної заяви до адміністративного суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви, у разі залишення позовної заяви без руху, та не пізніш наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи. Потім судом проводиться попереднє судове засідання для з’ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи. Наступним етапом є судовий розгляд, який являє собою безперервний процес з розгляду позову (справи) по суті. Тобто, заслуховуються пояснення сторін по справі, інших осіб, їх представників, досліджуються докази тощо. Завершується розгляд позовної заяви судовими дебатами, що виражаються в остаточних промовах осіб, які беруть участь у справі. Після цього суд видаляється в нарадчу кімнату для прийняття рішення за результатами розгляду позову. Повернувшись з нарадчої кімнати, суд проголошує своє рішення. Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби розглядаються та вирішуються протягом розумного строку, але не більше двадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Засідання щодо розгляду справи суд може відкладати в разі: неприбуття у судове засідан неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності; неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності; якщо суд визнав обов’язковою особисту участь особи, ня сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені повістки; Однак, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. 

Для яких категорій справ існують особливості щодо процедури і строків їх розгляду? 

Кодексом адміністративного судочинства України, крім загального порядку розгляду адміністративних справ, передбачено і особливості розгляду окремих категорій справ: 1) оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень; 2) оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності; 4) оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій; 5) щодо уточнення списку виборців; 6) оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, які порушують законодавство про вибори та референдум; 7) оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу; 8) у справах, пов'язаних із виборами Президента України. 

Які права та обов’язки мають особи, які беруть участь у справі в адміністративному суді? 

Особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов’язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки. Особи, які беруть участь у справі, мають право: знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів; знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання і відводи; давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них; робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень; оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів; користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим нормами КАС України. Особи, які беруть участь у справі, можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Спеціальні права надано сторонам, зокрема, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову й у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. В той же час відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову. Сторони на будь-якій стадії адміністративного процесу можуть досягнути примирення, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі. Отримання представником повноваження на ведення справи в суді дає йому право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа. Водночас розпорядження довірителя представникові, який бере участь в адміністративному процесі на основі договору, щодо ведення справи є обов’язковими для нього. Представник, який бере участь в адміністративному процесі на основі договору, має право повністю або частково відмовитися від адміністративного позову, визнати адміністративний позов, змінити його, досягнути примирення, передати повноваження представника іншій особі (передоручення), оскаржити судове рішення, якщо право на вчинення кожної із цих дій спеціально обумовлене у виданій йому довіреності. Представник може відмовитися від наданих йому повноважень, про що повідомляє особу, яка його ними наділила, та суд. При цьому він не може брати участь у цій справі як представник іншої сторони. 

Що робити, якщо Ви не згідні з рішенням, яке прийняв адміністративний суд по справі? 

В разі незгоди з прийнятим судом першої інстанції рішенням особа може таке рішення оскаржити до суду апеляційної інстанції. Право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково мають сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки. 

Який порядок та строки подання апеляції на рішення суду? 

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. 

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. 

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо хвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду. 

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків,установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Як правильно написати і подати заяву на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу? 

Апеляційна скарга подається у письмовій формі. В апеляційній скарзі зазначаються: – найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга; – ім’я (найменування), поштова адреса особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; – вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції; – обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права; – у разі необхідності – клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо; – перелік матеріалів, які додаються. Важливо зауважити, що в апеляційній скарзі зазначається, чи особа бажає взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності в порядку письмового провадження. До апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі, документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. 

Як правильно написати і подати касаційну скаргу? 

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов’язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково. Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції. Судом касаційної інстанції є Вищий адміністративний суд України, що знаходиться в місті Києві. Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених КАС України, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення постанови в повному обсязі. Касаційна скарга, подана після закінчення вказаного вище строку, залишається без розгляду, якщо суд касаційної інстанції за заявою особи, яка подала касаційну скаргу, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Касаційна скарга подається в письмовій формі. В ній зазначаються: – найменування адміністративного суду касаційної інстанції; – ім’я (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, та осіб, які беруть участь у справі, а також їх номери засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; – обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права; – вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції; – у разі необхідності – клопотання особи, що подає касаційну скаргу; – перелік матеріалів, які додаються. Касаційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції. До касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій. 

Коли та як можна оскаржити рішення суду, якщо подані в апеляційному і касаційному порядках скарги не принесли бажаних результатів? 

Суд може переглянути своє рішення у зв‘язку із нововиявленими або винятковими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано. При цьому перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно� правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно� правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність фізичної особи. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається в письмовій формі особами, які брали участь у справі, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки. В ній зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд; 2) ім’я (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подається заява; 4) обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи; 5) обґрунтування з посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду; 6) перелік документів та інших матеріалів, які додаються. Така заява підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження. При цьому до заяви додаються копії заяви відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі, та документ про сплату судового збору. Крім того, особа, яка подає заяву, може додати до неї документи або їхні копії, що мають значення для правильного вирішення судової справи і не були відомі на час ухвалення судового рішення у справі. Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. Відповідна заява подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку при вирішенні справи внаслідок незнання про існування цієї обставини. Також, судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України. Спеціально для цього у Верховному Суді України створена та працює Судова палата в адміністративних справах. Підставами такого перегляду можуть бути:1) неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (пункт 1 частини першої статті 237 КАС); 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом(пункт 2 частини першої статті 237 КАС). Право оскаржити до Верховного Суду України судові рішення в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративних справах з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 237 КАС, може бути подана особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною. Не може бути подана заява про перегляд ухвал суду касаційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до заяви про перегляд судового рішення, ухваленого за наслідками касаційного провадження. Заява про перегляд судових рішень подається протягом одного місяця з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Заява про перегляд судових рішень з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 237 КАС, може бути подана не пізніше одного місяця з дня, коли особі, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, стало відомо про набуття цим рішенням статусу остаточного. 
Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку при вирішенні справи внаслідок незнання про існування цієї обставини. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у разі встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення, подається до адміністративного суду тієї інстанції, суддею якого він був. 

Коли рішення суду по адміністративній справі набирає законної сили?

Згідно зі статтею 254 КАС України Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. Проте, У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. В разі поновлення строку апеляційного оскарження, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.Ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення. 

Що робити, щоб рішення суду було виконане? 

Виконання судових рішень здійснюють органи державної виконавчої служби. Для примусового виконання судових рішень, необхідно звернутися до Державної виконавчої служби із письмовою заявою. В такій заяві, як правило, зазначають назву територіального підрозділу Державної виконавчої служби, її адресу, прізвище, ім’я та по батькові громадянина, який приймав участь у справі та просить виконати рішення, номер справи, дату прийняття рішення та його резулятивну частину. Обов’язково вказується про набрання судовим рішенням законної сили. До вказаної заяви додається оригінал виконавчого листа, який особа може отримати у суді. Такий лист можна отримати, якщо рішення по справі набрало законної сили, подавши суду відповідну заяву. Згідно зі статтею 24 Закону України „Про виконавче провадження” після отримання всіх необхідних документів (заяви стягувача та оригіналу виконавчого листа) державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим чинним законодавством, та пред’явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. При цьому, державний виконавець у 3 денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Слід зауважити, що в цій постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення – п’ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій. Така постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами начальнику відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду у 10 денний строк. Статтею 25 Закону України „Про виконавче провадження” встановлено, що державний виконавець зобов’язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру – у двомісячний строк. При цьому, строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника. Негайно виконуються постанови адміністративного суду про: – присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів – у межах суми стягнення за один місяць; – присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби – у межах суми стягнення за один місяць; – поновлення на посаді у відносинах публічної служби; – припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; - уточнення списку виборців; обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання; - усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання; - прийняті в порядку скороченого провадження.Відповідно до статті 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або у разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту та накласти на винну посадову особу, відповідальну за виконання постанови, штраф у розмірі від ста до трьохсот мінімальних заробітних плат. {12935269557440} 

До якого саме адміністративного суду в конкретному випадку можна звернутися за захистом? 

Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача. Слід зазначити, що адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача. Разом з тим оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача. Існують також певні особливості щодо оскарження розпоряджень і указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів міністерства тощо. Однак, зазначеним особливостям розгляду таких справ приділяти уваги ми не будемо.

Хто має право звернутися до адміністративного суду?

Кожному гарантується право на звернення за захистом його прав, свобод та інтересів до незалежного і неупередженого суду. При цьому кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції. Слід зазначити, що таким самим правом на судовий захист як і громадяни та юридичні особи України (підприємства, установи, організації) користуються іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи. 

Які особи та в якості кого можуть брати участь у справі в адміністративному суді? 

При розгляді справ адміністративними судами участь в них беруть сторони (позивач і відповідач), треті особи, а також представники сторін та третіх осіб. Позивачами в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації, суб’єкти владних повноважень. Фактично позивачем є особа, яке звертається до суду із позовною заявою Відповідачем в адміністративній справі являється як правило суб’єкт владних повноважень (орган державної влади чи місцевого самоврядування, їх службова чи посадова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень). Наприклад, органи Пенсійного фонду України наділені владним повноваженням здійснювати призначення, нарахування (перерахування) пенсій громадян. Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об’єднання, юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, якщо такі встановлені законом. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред’явивши позов до однієї чи обох сторін. Вони мають усі процесуальні права і обов’язки позивача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, розгляд адміністративної справи починається спочатку. Треті ж особи без самостійних вимог можуть вступати і брати участь у справах на стороні позивача або відповідача. Їх участь у справі можлива, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов’язки. Вступити у справу вони можуть у будь-який час до закінчення судового розгляду. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не має наслідком розгляд справи спочатку. Треті особи можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Особа може брати участь у суді по справі особисто або через свого представника. Представником є особа, якій надано повноваження представляти інтереси довірителя у суді. Представником у суді може бути фізична особа, яка досягла повноліття і не визнана судом недієздатною, а також в окремих випадках особа до досягнення нею повноліття у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вона відповідно до законодавства може самостійно брати участь (наприклад, неповнолітня особа як позивач подає позов до суду на відповідача – учбовий заклад, який відмовив неповнолітньому в прийнятті на навчання). Права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли повноліття, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники — батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Навіть при досягненні повноліття права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб, а також непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати в суді їхні законні представники — батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Як законні представники діють також органи та інші особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю чи усною заявою довірителя із занесенням її до журналу судового засідання. Повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони представляють. Довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріально або посадовою особою підприємства, установи, організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні, чи за рішенням суду або за місцем його проживання (перебування). Свідком в адміністративній справі може бути кожна особа, якій відомі обставини, що належить з’ясувати у справі для підтвердження позивачем свої вимог чи заперечення вимог позивача відповідачем. Крім того, фізична особа має право відмовитися давати показання щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім’ї або близький родич цих осіб). До участі у справі в суді можуть бути залучені експерт та спеціаліст. 

Чи існують строки звернення до адміністративного суду і, якщо існують, то які саме? 

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Тобто, якщо жодна із сторін у суді по справі не наполягає на тому, щоб до вимог позивача було застосовано позовну давність, то її застосувати суд самостійно з власної ініціативи не має права. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 

Хто і що повинен доказувати в адміністративному суді, беручи участь у справі, що в ньому розглядається? 

Звертаючись до суду сторони повинні подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. В адміністративному судочинстві існує виняток. Зокрема, існує презумпція винуватості органів влади чи місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних повноважень. Вона полягає у тому, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Тобто, в таких справах відповідач (орган державної влади чи місцевого самоврядування, їх службова чи посадова особа) є винним, доки не доведе протилежного. Дані про ті чи інші обставини справи встановлюються на підставі: пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи. Обов‘язок щодо доказування не є безмежним. Зокрема, існують обставини, які не підлягають доказуванню. Це: 1) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; 2) обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати; 3) обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання; 4) вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Звертаючись до суду, особа до свого позову в якості додатків надає докази або їх копії. В разі надання копій доказів, у подальшому суду все ж буде необхідно надати для огляду їх оригінали. Якщо особи, які беруть участь у справі, вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, вони вправі просити суд забезпечити ці докази, подавши відповідну заяву. Таку заяву також може подати суду заінтересована особа до відкриття провадження у справі. Суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження. У заяві про забезпечення доказів повинно бути зазначено: 1) докази, які необхідно забезпечити; 2) обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; 3) обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити.

Які правила виклику особи до адміністративного суду? 

Виклик осіб у суд здійснюється судовими повістками про виклик. Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду. Якщо місце фактичного проживання (перебування) відповідача не відоме, то його виклик суд може здійснити через засоби масової інформації за останнім відомим місцем його проживання (перебування) на території України. Такий виклик публікується у друкованому засобі масової інформації не пізніше ніж за сім днів до дати призначеного судового розгляду справи. Щороку у встановленому Кабміном порядку визначається друкований ЗМІ, в якому розміщуються такі оголошення. 

В яких випадках до суду подається адміністративний позов? 

Особа має право подати до адміністративного суду адміністративний позов, якщо вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Крім того, суб’єкт владних повноважень (орган державної влади чи місцевого самоврядування, службова чи посадова особа, наділені законом певними владними повноваженнями) мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом. 

Як правильно написати та подати адміністративний позов до суду? 

Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. У позовній заяві має бути зазначено: найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; у разі необхідності – клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; – перелік документів та інших матеріалів, що додаються. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. Адміністративний позов може містити вимоги про: – скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; – зобов’язання відповідача - суб’єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; – зобов’язання відповідача - суб’єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; – стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; – виконання зупиненої чи не вчиненої дії; – встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень. Проте позовна заява може містити, крім вказаних вимог, й інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно- правових відносин. Якщо ви неправильно оформили документи чи допустили інші помилки при поданні позову, вам може надійти із суду ухвала про залишення поданої позовної заяви (адміністративного позову) без руху. В такій ухвалі суд обов’язково зверне увагу на недоліки і надасть вам час для їх усунення. Отримавши таку ухвалу, необхідно усунути зазначені в ній недоліки та подати суду заяву про усунення недоліків, до якої додати документи чи інші докази, яких не вистачає, або адміністративний позов у новій редакції (з усунутими в ньому недоліками). 

Який порядок та строки розгляду справи в адміністративному суді? 

Розгляд справ у адміністративному суді здійснюється у порядку позовного провадження, адже процес розпочинається з поданням особою позовної заяви та полягає в розгляді судом заявлених у відповідній заяві вимог. Адміністративний позов, зареєстрований в суді, передається судді в порядку черговості. Після цього суддя, встановивши, що не має підстав для залишення позову без руху та підстав для його повернення, відкриває провадження у справі. Питання про відкриття провадження у справі суддя вирішує не пізніше наступного дня після надходження позову до адміністративного суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків Потім судом проводиться попереднє судове засідання для з’ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи. Наступним етапом є судовий розгляд, який являє собою безперервний процес з розгляду позову (справи) по суті. Тобто, заслуховуються пояснення сторін по справі, інших осіб, їх представників, досліджуються докази тощо. Завершується розгляд позовної заяви судовими дебатами, що виражаються в остаточних промовах осіб, які беруть участь у справі. Після цього суд видаляється в нарадчу кімнату для прийняття рішення за результатами розгляду позову. Повернувшись з нарадчої кімнати, суд проголошує своє рішення. Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено КАС України. Засідання щодо розгляду справи суд може відкладати в разі: неприбуття у судове засідан неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності; неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності; якщо суд визнав обов’язковою особисту участь особи, ня сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені повістки; Однак, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. 

Для яких категорій справ існують особливості щодо процедури і строків їх розгляду? 

Кодексом адміністративного судочинства України, крім загального порядку розгляду адміністративних справ, передбачено і особливості розгляду окремих категорій справ: 1) оскарження нормативно–правових актів; 2) рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій; 3) уточнення списку виборців; 4) оскарження рішень, дій або бездіяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, які порушують законодавство про вибори та референдум; 5) оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії (блоку місцевих організацій партій), їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб’єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб’єктів виборчого процесу; 6) скасування реєстрації кандидата на пост Президента України; 7) дострокового припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності; 8) рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби; 9) розгляду адміністративних позовів суб’єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання; 10) розгляду адміністративних позовів про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання. 

Які права та обов’язки мають особи, які беруть участь у справі в адміністративному суді?

Особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов’язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки. Особи, які беруть участь у справі, мають право: знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів; знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання і відводи; давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них; робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень; оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів; користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим нормами КАС України. Особи, які беруть участь у справі, можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Спеціальні права надано сторонам, зокрема, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову й у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. В той же час відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову. Сторони на будь-якій стадії адміністративного процесу можуть досягнути примирення, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі. Отримання представником повноваження на ведення справи в суді дає йому право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа. Водночас розпорядження довірителя представникові, який бере участь в адміністративному процесі на основі договору, щодо ведення справи є обов’язковими для нього. Представник, який бере участь в адміністративному процесі на основі договору, має право повністю або частково відмовитися від адміністративного позову, визнати адміністративний позов, змінити його, досягнути примирення, передати повноваження представника іншій особі (передоручення), оскаржити судове рішення, якщо право на вчинення кожної із цих дій спеціально обумовлене у виданій йому довіреності. Представник може відмовитися від наданих йому повноважень, про що повідомляє особу, яка його ними наділила, та суд. При цьому він не може брати участь у цій справі як представник іншої сторони. 

Що робити, якщо Ви не згідні з рішенням, яке прийняв адміністративний суд по справі? 

В разі незгоди з прийнятим судом першої інстанції рішенням особа може таке рішення оскаржити до суду апеляційної інстанції. Право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково мають сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки. 

Який порядок та строки подання апеляції на рішення суду? 

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Згодом обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Перед поданням апеляційної скарги, її копія одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. І вже до апеляційної скарги, що подається через суд першої інстанції, рішення якого оскаржується, додається як додаток квитанція про направлення копії позову поштою до апеляційного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне скарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Проте апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення наведених вище строків, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку. Тобто, в разі пропуску вищезазначених строків рекомендується написати додатково заяву про поновлення строку в якій обґрунтувати поважність причин їх пропуску. 

Як правильно написати і подати заяву на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу?

Заява про апеляційне оскарження подається в письмовій формі. У заяві про апеляційне оскарження постанови чи ухвали зазначаються: найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається заява; ім’я (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є та постанова або ухвала, що оскаржується. До заяви про апеляційне оскарження додаються її копії відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі. Апеляційна скарга подається у письмовій формі. В апеляційній скарзі зазначаються: – найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга; – ім’я (найменування), поштова адреса особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; – дата подання заяви про апеляційне оскарження; – вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції; – обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права; – у разі необхідності – клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо; – перелік матеріалів, які додаються. Важливо зауважити, що в апеляційній скарзі зазначається, чи особа бажає взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності в порядку письмового провадження. До апеляційної скарги додаються її копії відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі, документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. 

Як правильно написати і подати касаційну скаргу?

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов’язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково. Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції. Судом касаційної інстанції є Вищий адміністративний суд України, що знаходиться в місті Києві. Касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених КАС України, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення постанови в повному обсязі. Касаційна скарга, подана після закінчення вказаного вище строку, залишається без розгляду, якщо суд касаційної інстанції за заявою особи, яка подала касаційну скаргу, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Касаційна скарга подається в письмовій формі. В ній зазначаються: – найменування адміністративного суду касаційної інстанції; – ім’я (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, та осіб, які беруть участь у справі, а також їх номери засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; – обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права; – вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції; – у разі необхідності – клопотання особи, що подає касаційну скаргу; – перелік матеріалів, які додаються. Касаційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції. До касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій. 

Коли та як можна оскаржити рішення суду, якщо подані в апеляційному і касаційному порядках скарги не принесли бажаних результатів? 

Суд може переглянути своє рішення у зв‘язку із нововиявленими або винятковими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано. При цьому перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно� правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно� правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність фізичної особи. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається в письмовій формі особами, які брали участь у справі, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки. В ній зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява про перегляд; 2) ім’я (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подається заява; 4) обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи; 5) обґрунтування з посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду; 6) перелік документів та інших матеріалів, які додаються. Така заява підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження. При цьому до заяви додаються копії заяви відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі, та документ про сплату судового збору. Крім того, особа, яка подає заяву, може додати до неї документи або їхні копії, що мають значення для правильного вирішення судової справи і не були відомі на час ухвалення судового рішення у справі. Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. Відповідна заява подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку при вирішенні справи внаслідок незнання про існування цієї обставини. Також, судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України за винятковими обставинами. Спеціально для цього у Верховному Суді України створена та працює Судова палата в адміністративних справах. Підставами такого перегляду можуть бути: 1) неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права /наприклад, суддями Вищого адміністративного суду по аналогічних справах з такими ж самими доказами і обставинами були прийняті різні – взаємосуперечливі між собою рішення/; 2) визнання судових рішень міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов’язання України. Право оскаржити до Верховного Суду України за винятковими обставинами судові рішення в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку, а також судові рішення суду касаційної інстанції мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки. Скарга подається протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами. Скарга, подана після закінчення вказаного місячного строку залишається без розгляду, якщо Верховний Суд України за заявою особи, яка подала скаргу, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Скарга подається безпосередньо до Верховного Суду України з копіями скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. До скарги повинні бути додані копії судових рішень, які оскаржуються. Одночасно зі скаргою подається документ про сплату судового збору. Судовий збір не сплачується за подання і розгляд скарги з підстави визнання судових рішень міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов’язання України. Скарга, яка подається до Верховного Суду України у зв‘язку із винятковими обставинами за своїм змістом та формою повинна відповідати загальним вимогам, які ставляться до касаційної скарги. 

Коли рішення суду по адміністративній справі набирає законної сили?

Згідно зі статтею 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлене КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого наведеним Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. Проте, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. В разі поновлення строку апеляційного оскарження, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення. 

Що робити, щоб рішення суду було виконане? 

Виконання судових рішень здійснюють органи державної виконавчої служби. Для примусового виконання судових рішень, необхідно звернутися до Державної виконавчої служби із письмовою заявою. В такій заяві, як правило, зазначають назву територіального підрозділу Державної виконавчої служби, її адресу, прізвище, ім’я та по батькові громадянина, який приймав участь у справі та просить виконати рішення, номер справи, дату прийняття рішення та його резулятивну частину. Обов’язково вказується про набрання судовим рішенням законної сили. До вказаної заяви додається оригінал виконавчого листа, який особа може отримати у суді. Такий лист можна отримати, якщо рішення по справі набрало законної сили, подавши суду відповідну заяву. Згідно зі статтею 24 Закону України „Про виконавче провадження” після отримання всіх необхідних документів (заяви стягувача та оригіналу виконавчого листа) державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим чинним законодавством, та пред’явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. При цьому, державний виконавець у 3 денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Слід зауважити, що в цій постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення – п’ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій. Така постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами начальнику відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду у 10 денний строк. Статтею 25 Закону України „Про виконавче провадження” встановлено, що державний виконавець зобов’язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру – у двомісячний строк. При цьому, строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника. Негайно виконуються постанови адміністративного суду про: – присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів – у межах суми стягнення за один місяць; – присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби – у межах суми стягнення за один місяць; – поновлення на посаді у відносинах публічної служби; – припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; уточнення списку виборців; обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання; усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання. Відповідно до статті 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. При цьому, за наслідками розгляду звіту або у разі його ненадходження у встановлений строк суд може постановити окрему ухвалу.

 

Матеріал: