Пеня за житлово-комунальні послуги

Внесіть,будь ласка, ясність. У під’їздах львівських будинків висять оголошення ЛКП про те, що з Нового року за кожен день прострочення з оплати будуть стягувати пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості. А хіба в Україні не діє мораторій на стягнення пені за житлово-комунальні послуги?

Закон вiд 17.12.2010 № 2795-VI Про внесення зміни до статті 2 Закону України "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" встановив, що дія Закону вiд 13.11.1996 № 486/96-ВР Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги припиняється 1 січня 2011 року.
Нарахування та стягнення пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги здійснюються на суму заборгованості,яка утворилася з 1 січня 2011 року".

Дякую за коментар. Але не все зрозуміло із розміром пені. Читала, що має бути 0,01%, а не 0,1%, як про це говорять львівські ЖЕКи. Внесіть ясність ,будь ласка

До прийняття Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» (13 листопада 1996 року) у випадку прострочення споживачами оплати житлово-комунальних послуг на таку заборгованість нараховувалась пеня в розмірі 0,01% за кожен день прострочення, але не більше, ніж сама заборгованість.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги», що був прийнятий 13 листопада 1996 року, у зв’язку з невиконанням державою зобов'язань по виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, інших грошових виплат населенню тимчасово було заборонено нараховувати по розрахунках з 1 жовтня 1996 року та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги.

З 01 січня 2011 року, як зазначалось вище, дія цього Закону України припиняється.

Таким чином, з 01 січня 2011 року у випадку прострочення споживачами оплати житлово-комунальних послуг на таку заборгованість повинна нараховуватись пеня за кожен день прострочення.

Разом з тим припинення мораторію на нарахування пені за несплату житлово-комунальних послуг не призведе до реального запровадження пені за несвоєчасну оплату таких послуг, оскільки відповідно до п. 10 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний сплачувати пеню у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у встановлених законом чи договором розмірах.

Отже, розмір такої пені повинен бути зазначений в самому договорі, що є укладеним між споживачем і надавачем таких послуг або передбачений Законом України.

На даний момент жодним Законом України не встановлено механізму визначення розміру пені за прострочення сплати житлово-комунальних послуг.

Але такий механізм може бути передбачений Житловим кодексом України, в разі його прийняття.

Статтею 112 проекту Житлового кодексу України №2307-д, наймач (орендар) та власник (співвласник) житлових приміщень зобов'язані вносити передбачену плату за житло у строк, визначений договором про плату за житло або договором про отримання послуг з управління житлом. У разі несвоєчасного внесення плати за житлово-комунальні послуги нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми заборгованості за кожен день прострочення.

Водночас, на відміну від механізму що діяв до 13 листопада 1996 року, проектом Житлового кодексу України не передбачено встановлення обмеження строку дії та розміру пені.

Крім того, Цивільним процесуальним кодексом України передбачено спрощений порядок розгляду вимог про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, а саме відповідно до ст. 96 Цивільного процесуального кодексу України вимоги про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг розглядаються в наказному провадженні.

Також даною статтею Цивільного процесуального кодексу України передбачено стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості.

Неправомірним вважатиметься майбутнє нарахування та стягнення пені і з позиції Цивільного кодексу України. Адже відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Стаття 549 цього кодексу визначає пеню як неустойку, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання. У свою чергу, стаття 547 Цивільного кодексу чітко передбачає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Таким чином, з юридичної точки зору нарахування та стягнення пені буде можливим лише в тому випадку, коли між окремими мешканцями будинку та підприємством, що надає житлово-комунальні послуги, буде укладено договір з урахуванням положень щодо відповідальності за несвоєчасну оплату наданих послуг. До цього часу всі спроби стягнути з споживача пеню є незаконними.