Лікарняний

Згідно ч.1 п.5 ст.40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом зокрема у випадку: нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
Отже, якщо хвороба особи не пов'язана з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням та з хворобою для якої законодавством встановлений триваліший строк збереження місця роботи (туберкульоз), то роботодавець може звільнити особу на підставі п.5 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України - нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності. Підставою для такого звільнення є лікарняний листок або інше документальне підтвердження з лікувально-профілактичного закладу про хворобу особи більш ніж чотири місяці.
Проте, слід зазначити, що звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП України це право а не обов’язок роботодавця, тобто якщо роботодавець погоджується із такими термінами непрацездатності, він може не звільняти таку особу. Крім того, роботодавець має право звільняти працівника тільки в період його хвороби, яка має продовжуватись більш як чотири місяці підряд. Тобто якщо хвора особа до спливу 4 місяців хвороби вийде на роботу на декілька днів, а потім знову візьме лікарняний, то це перериває сплив 4 місячного строку, який починає рахуватись з початку з моменту другого лікарняного.